З 10 вересня 2020 року у виставковій залі Золочівського замку відкривається виставка «Таємничий світ сувою», де ви зможете побачити, оцінити та самі відчути магічну силу та художню неповторність звитків. Самобутні та стильні твори китайських та японських майстрів зі збірки галереї будуть представлені вперше або в абсолютно новому ракурсі. Сподіваємося, що унікальні світоглядні та естетичні цінності нікого не залишать байдужими. Атмосферність, можливість розглянути зблизька унікальні твори, насолодитися майстерною роботою та східною філософією створять вам незабутній настрій.
МУЗЕЙ СХІДНОГО МИСТЕЦТВА
Пам’ятки китайської культури приваблюють передусім глибокою символікою. Самобутні символи часто постають з давніх міфів. Дивовижні історії про богів і людей, які стали безсмертними, – улюблена тема китайських митців. Вони зображені і на сувоях, що є надбанням Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького, і експонуються в Китайському палаці – «Музеї східного мистецтва», репрезентуючи мистецтво, що занесене до найвищого рейтингу нематеріальної спадщини Китаю.
Китайський сувій – не зовсім картина в нашому розумінні, проте – картина. У неї немає захисного скла, жодної рами, яка б відмежовувала її від площини стіни, натомість – вузька і довга смуга паперу, або спеціально обробленого проклеєного шовку з двома валиками по краях, що дбайливо зберігається в спеціальних коробках. Формально створений на рубежі нашої ери, сувій і сьогодні залишається великою коштовністю для поціновувачів східного мистецтва.
Сувій із живописом, вишивкою чи каліграфією як самобутній художній твір призначався для зосередженого розглядання і насолоди. Сувій не прикрашав інтер’єр постійно, його підбирали відповідно до сезону, свята чи особливої емоційної атмосфери, зосереджено розглядали, а потім скручували і клали у футляр, щоб у якийсь бажаний момент новим поглядом оцінити зображене, знайти цікаві деталі, надихнутися позитивною енергетикою. Китайці вважають, що художній витвір має створювати настрій, приносити успіх, захищати від неприємностей, відганяти злі сили, тобто мати внутрішню красу, силу і енергію, які дуже залежать від використаних у творі художніх образів, символів.
11 вертикальних настінних сувоїв у збірці музею є роботою невідомих китайських майстрів ХІХ ст., становлять цілісний твір-поліптих, об’єднаний спільним сюжетом і оформленням у форматі ширми. Великий панорамний твір обрамлений жакардовим бежевим шовком, вишивка та живопис виконані на шовку золотистого кольору. Музей, дотримуючись правил, запроваджених китайцями, почергово на деякий час виставляє для огляду лише по три сувої з одинадцяти.
Сувої виконані віртуозною технікою, де вишивка шовком поєднана з розписом по шовку акварелями і тушшю. Така вишукана контамінація китайського декоративного рукоділля, що відома під назвою «Гу-вишивка» виникла у пізній династії Мін (1368-1644) у родині високодостойного чиновника Гу-Мінши, відповідаючи високим естетичним смакам учених-інтелектуалів свого часу, і стала дуже популярною у династії Цин (1644-1911). Мотиви Гу-вишивки взяті з природи та історії, часто візуальними джерелами для них ставали відомі картини та дереворити попередніх династій Сун (960-1279) та Юань (1271-1368), високий художній рівень яких визнавали літератори. Згідно з конфуціанством, минувшина вважалася завжди кращою і досконалішою за сьогодення.
На противагу професійній вишивці, яка в Китаї існувала здавна (одяг, аксесуари, інтер’єрний декор…), Гу-вишивка є інноваційною в художньому і технічному сенсі, виглядає як живописна картина. Картини, вишиті Гу-стилем, розглядаються у Китаї і в цілому світі як зразки високого мистецтва, абсолютно змінюючи наше традиційне уявлення про вишивку. Вишиття імітує живописні мазки пензля завдяки використанню різних видів швів, нерегулярних довгих і коротких стібків та дуже тоненької шовкової нитки. Усі вишиті деталі – архітектура, дерева, людські фігури, птахи – чудової якості, проте живопис, обов’язково застосовується для зображення ландшафту (гори, туман, вода), для створення тонких рис обличчя, деяких деталей одягу, пейзажу, додає легкості, виразності, яскравості. Словом, геніальна інтеграція вишивки і живопису, унікальний мистецький продукт, який треба смакувати. Найнеординарніша риса Гу-творів у тому, що вишивка на них оманлива, абсолютно схожа на живопис, і тільки при уважному огляді стає зрозуміло, що це рукоділля.
Панорама має розлогий епічний характер: значна кількість фігур перебуває на різних локаціях – то на небі, то на морі, то на островах. Кожний сувій – самостійна жанрова картина з однією або кількома жанровими сценками, розміщеними одна над одною, і водночас епізод великого твору. Головна ідея твору – побажання здоров’я, довголіття, достатку і успішної кар’єри – об’єднує усе зображене.
Сюжет панорами зображає даоський рай, де живуть безсмертні, – на плаваючих у морі міфічних горах-островах і на горі Куньлунь, яка є китайським варіантом світової гори, що нібито з’єднує землю із небом і куди сходяться усі першопредки Піднебесної. Куньлунь – реальна і таємнича гора водночас – це місце поза часом, без болю і смерті, де процвітає радість і бувають свята. Там проживає найбільш шанована в китайському даоському пантеоні богиня безсмертя Сі Ван Му, якій допомагають магічні істоти, «нефритові дівчата» і юнаки. Зображення богині знаходиться на центральному сувої, що об’єднує усю композицію твору.
Сі Ван Му має повний контроль над здоров’ям, родючістю, життям і смертю. Вона – Королева-Мати, господиня раю безсмертних на горі Куньлунь, де ростуть персики безсмертя, куди безсмертні генії регулярно сходяться на бенкети, щоб скуштувати персик або випити еліксир безсмертя, приготований у Небесних палатах. Постійними учасниками цих свят є «8 безсмертних», група легендарних безсмертних в китайській міфології – «baxian», які досягнули безсмертя, виконуючи правила дао («дороги»), доводячи усім, що кожний, хто йде правильною дорогою, зможе досягнути безсмертя. Вони творять дива, є покровителями різних мистецтв і деяких професій, а також інші члени неозорого даоського пантеону, що налічує тисячі безсмертних, святих, духів, демонів, героїв місцевих культів. Безсмертний даос, що вступив у вічне життя, існує незалежно від земних законів. Він може жити у прекрасних печерах на священних горах, на благословенних островах у морі або на небі. Безсмертні можуть приймати людську подобу і спілкуватися з людьми. Вони можуть перевтілюватися, володіти різними магічними предметами і керувати різними небесними тваринами.
Кожний із «восьми безсмертних» та інші представники китайської міфології, зображені на сувоях, мають свою особливу силу та магічний талісман, які дозволяють їм допомагати людям та перемагати злі сили. В арсеналі китайських творців є чимало образних символів, які у поєднанні стають доброзичливими побажаннями. Групи символів охоплюють безліч предметів:
Природа: сосна (довголіття, витривалість), скеля (цілеспрямованість), гори, каміння (довголіття), море (статус), хмари (урожай, щастя); Людина: китайський хлопчик (удача, достаток, забезпечена старість), діти (молода здорова енергія); Міфічні тварини: фенікс (успіх, воля, радість, допомога бездітним), тринога жаба (достаток, захист від невдач), білий кролик (довге життя, родючість), журавель (безсмертя, мудрість, благословення), короп (успіх у службових справах); Предмети: ваза з нектаром (достаток), монети (безконечне щастя), персик (довголіття і процвітання), гриб (довголіття), флейта (час, що спливає), жезл (удача), гарбуз (довголіття, шлюб, здоров’я), сокирка (відсікання світських похотей), віяло (протидія злу), сувій (довголіття), курильні палички (довголіття), меч (подолання зла), мухобійка (подолання духовної сили над злом).
Твір-панорама не лише зображає китайський пантеон та вшановує богів, а заряджає доброзичливою енергетикою, налаштовує на позитив та транслює східну ідею єдності людини з природою, згідно з якою між ними немає нездоланних перешкод. Ми бачимо, як вільно герої твору перебувають на будь-яких локаціях – серед каменів, хмар, води. Це викликає у глядачів бажання бути ближчими до гір, водойм і лісів, злитися з ними, передати природі свої почуття і відчути природу у відповідь. Твір промовляє до нас ключовими китайськими символами довголіття, щастя, достатку, процвітання.
Тереза Галас, ст. наук. співробітник сектору «Музей східного мистецтва»