Музей Теодозії Бриж

Поряд із ретроспекціями західноєвропейського та українського мистецтва в Палаці Потоцьких, Палаці Лозинського і Музеї модернізму, у середмісті Львова, на вулиці Л. Мартовича, 5, запрошує відвідувачів музей одного митця – Теодозії Бриж (1929–1999), з 2000 р. – музейний підрозділ Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького.

Випускниця Львівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва (1954; нині – ЛНАМ), учениця Івана Севери та Леопольда Левицького, Заслужена художниця України (1997), Т. Бриж всотувала класичні традиції, надбання світового авангарду та українського модернізму й вивершила власну художню мову, в якій форма є еманацією задуму, філософських роздумів і почуттів.

У майстерні, де із 1954 р. Т. Бриж пропрацювала понад чотири десятиліття, представлено увесь спектр її творчих пошуків: від історичних портретів до зображень сучасників, образів літературних героїв, символічних і метафоричних композицій, усього – понад сотню робіт.

Так, величчю і спокоєм, гармонійним внутрішнім ритмом, співзвуччям форм і ліній позначені монументально-епічні історичні портрети – Ярослава Мудрого, Анни Ярославни, Данила Галицького, Юрія Дрогобича – потаємні діалоги з минувшиною, промовляння історії через особу, образи моці духу, служіння, громадських звитяг.

Енергії природних стихій та єднання з першоначалами помітні у сповнених внутрішнім рухом, колірними і світлотіньовими ефектами образах героїв «Лісової пісні»: Мавки, Лукаша, Перелесника, Того, що у скелі сидить, Того, що греблі рве.

Семантична поліфонія притаманна творам, що у символічній, метафоричній чи алегоричній формах утілюють загальнокультурні змісти: барельєфам «Коні і люди», «Всевидяче око», «Ствердженню», «Долі», «Ікару». Відлуння формотворчих експериментів О. Архипенка, осмислення скульптури як єдності матерії і простору вловимі у плинно-пластичних, узагальнених і безмежно чуттєвих моделях садово-паркових скульптур серії «Двоє», з властивим їм утвердженням вагомості краси і життя. Виникнення Космосу із Хаосу, енергії культурогенезу, зродження смислів і цінностей відчитуються в експресивних, пластично замкнених або ж розімкнутих у нескінченість образах старозавітних пророків Ісайї та Єремії.

Сучасників Т. Бриж закарбували барельєфи, засновані на єднанні сутнісного і миттєвого портрети Є. Безніска, Р. Лубківського, Б. Возницького, В. Овсійчука. Теплою іронією та апеляцією до архаїчних культур позначено образи-маски друзів-митців.

Особливістю експозиції – зі скульптурами у поліфонічному художньо насиченому просторі, ескізами, світлинами, затишним дерев’яним столом і книгами на полицях – є збереження атмосфери творчої робітні, відлунь дружніх бесід, думок та ідей. Місце роздумів і формотворчих експериментів, потужний центр дисидентського руху шістдесятників Львова, відвідуваний визначними діячами української культури (Л. Левицьким, Д. Павличком, І. Драчем, А. Горською, Б. Горинем, Б. Ступкою, М. Петренком, Л. Костенко), Музей Теодозії Бриж очікує на сучасного шанувальника мистецтва, небайдужого співрозмовника-глядача.

Museum of Theodosia Bryzh

The center of Lviv is rich in cultural institutions. Appreciators can contemplate Western European and Ukrainian art presented in Potocki Palace, Lozinski Palace, and the Museum of Modernism. Along with these architectures, located at 5 Les Martovych St., there is a no less spectacular single-artist museum—the Museum of Theodosia Bryzh. Formerly, the premises served as an art studio of a famous Lviv sculptress. Later on, in 2000, it became a department of Borys Voznytskyi Lviv National Art Gallery.

Theodosia Bryzh (1929–1999) graduated from Lviv State Institute of Applied and Decorative Arts in 1954, now Lviv National Academy of Arts. During her studies, she was lucky to be a student of Ivan Severa and Leopold Levytskyi. In 1997, the sculptress was awarded the title of Honored Artist of Ukraine. The creative genius of Theodosia Bryzh was shaped by classical traditions, international avant-garde, and Ukrainian modernism, thus enabling the artist to cultivate her own visual language, where the form became an emanation of the concept, philosophical reflections, and feelings.

The studio, where the artist has worked for more than four decades since 1954, reflects the full range of her creative pursuits and comprises over a hundred works, including sculptures of historical figures, contemporaries, fictional characters, as well as symbolic and metaphorical compositions. 

Monumental and epic sculptures of Yaroslav the Wise, Anna Yaroslavivna, Danylo Halytskyi and Yurii Drohobych represent secret dialogues with the past, historical personalization, images of the power of the spirit, service, and uncommon valor. They beam with grandeur and calmness, inner harmony, as well as consonance of lines and forms.

Theodosia Bryzh imbued the images of Mavka (Forest Nymph), Lukash, Perelesnyk (Spirit of Seduction), He Who Dwells in the Rock and He Who Breaks Dams—the heroes of Lesia Ukrainka’s "Forest Song"—with the inner movement, color, and light and shadow effects. These works resemble the energies of nature deities and highlight their primal spirit.

Embodying the general cultural meanings represented in symbolic, metaphorical or allegorical forms, "Horses and Men", "All-Seeing Eye", "Affirmation", "Fate" and "Icarus" bas-reliefs are characterized by semantic polyphony. Echoes of Oleksandr Arkhypenko's formative experiments and comprehension of sculpture as a unity of matter and space are perceptible in the artist’s garden and park spatial compositions. A striking example of such works is provided by the flowing and plastic, generalized and extremely sensual sculptures from the "Two" series that embody the inherent assertion of the importance of beauty and life. Besides that, the sculptress appealed to the images of the Old Testament prophets Isaiah and Jeremiah. Their expressiveness, sculpturesque closeness or infinite openness reflect the origin of the Сosmos from Chaos, the energy of culture genesis, and the emergence of senses and values.

Based on the joining of the essential and instantaneous are bas-reliefs of the artist’s contemporaries, namely Yevhen Beznisko, Roman Lubkivskyi, Borys Voznytskyi, and Volodymyr Ovsiichuk. Тhe images-masks of her friends-artists are no less interesting because of their warm irony and appeal to archaic cultures. 

Truly tangible creative atmosphere, echoes of friendly conversations, and vibes of artists’ thoughts and ideas are still preserved in the museum premises. The polyphonic art space interacts with the visitors via sculptures, sketches, photographs, a cozy wooden table, as well as books on the shelves. This place, which served not only as a room for artist’s meditation and formative experiments but also as a powerful center of the Lviv dissident movement of the sixties, was visited by notable Ukrainian cultural figures such as Leopold Levуtskyі, Dmytro Pavlychko, Ivan Drach, Alla Horska, Bohdan Нoryn, Bohdan Stupka, Mykola Petrenko, and Lina Kostenko. These days the Museum of Theodosia Bryzh awaits its nonapathetic interlocutors and spectators—modern art lovers.

Muzeum Teodozji Bryż

Obok z retrospektywą sztuki zachodnioeuropejskiej i ukraińskiej w Pałacu Potockich, Pałacu Łożyńskiego i Muzeum modernizmu w śródmieściu Lwowa przy ul. L. Martowycza 5, zaprasza do zwiedzania muzeum jednego artysty ‒ Teodozji Bryż (1929‒1999), od 2000 roku ‒ oddział muzealny Lwowskiej Narodowej Galerii Sztuk Pięknych imienia B. Woznyckiego.

Absolwentka Lwowskiego Państwowego Instytutu Sztuki Użytkowej i Dekoracyjnej (1954; obecnie Lwowska Narodowa Akademia Sztuki /LNAS/), uczennica Iwana Sewery i Leopolda Lewickiego, zasłużona artystka-malarka Ukrainy (1997), T. Bryż wchłaniała tradycje klasyczne, dziedzictwo światowej awangardy i ukraińskiego modernizmu oraz stworzyła własny język artystyczny, w którym forma jest emanacją idei, myśli i uczuć filozoficznych.

W pracowni, w której T. Bryż pracowała przez ponad cztery dekady od 1954 roku, prezentowane jest całe spektrum jej twórczych poszukiwań: od portretów historycznych po obrazy współczesnych działaczy, postaci bohaterów literackich, kompozycje symboliczne i metaforyczne, ogółem ponad sto dzieł.

Tym samym monumentalno-epopetyczne portrety historyczne Jarosława Mądrego, Anny Jarosławówny, Danyła Halickiego, Jurija Drogobycza charakteryzują się wielkością i spokojem, harmonijnym rytmem wewnętrznym, współbrzmieniem form i linii – tajnymi dialogami z przeszłością, mówieniem o historii przez osobę, obrazy mocy ducha, służby, wyciągu publicznego.

Energie żywiołów przyrody i jedność z pierwotnymi zasadami widoczne są w przepełnionych wewnętrznym ruchem, kolorem i efektami światłocienia obrazach bohaterów „Leśnej pieśni”: Mawki, Łukasza, Pereleśnika, Tego, który siedzi w skale, Tego, który burzy tamy.

Polifonia semantyczna jest nieodłącznym elementem dzieł, które w formach symbolicznych, metaforycznych lub alegorycznych ucieleśniają ogólną treść kulturową: płaskorzeźby „Konie i ludzie”, „Wszystkowiedzące oko”, „Potwierdzenie”, „Przeznaczenie”, „Ikar”. Echo eksperymentów formotwórczych O. Archypenki, rozumienie rzeźby jako jedności materii i przestrzeni wyczuwalne są w płynno-plastycznych, uogólnionych i nieskończenie zmysłowych modelach rzeźb ogrodowo-parkowych z cyklu „Dwa”, z właściwą dla nich afirmacją wagi piękności i życia. Wyłonienie Kosmosu z Chaosu, energii kulturogenezy, narodzin znaczeń i wartości można odczytać w wyrazistych, plastycznie zamkniętych lub bez końca otwieranych obrazach proroków Starego Testamentu Izajasza i Jeremiasza.

T. Bryż w swoich płaskorzeźbach, które powstały wskutek połączenia esencji życia i chwilowego, upamiętniła współczesnych artystów: E. Bezniski, R. Łubkowskiego, B. Woźnickiego, W. Owsiejczuka. Ciepłą ironią oraz apelacją do kultur archaicznych są cechowane obrazy-maski przyjaciół-artystów.

Specyfiką ekspozycji – z rzeźbami w polifonicznej, nasyconej artystycznie przestrzeni, szkicami, fotografiami, przytulnym drewnianym stołem i książkami na półkach – jest zachowanie atmosfery pracowni twórczej, odgłosów przyjaznych rozmów, myśli oraz pomysłów. Miejsce refleksji oraz formotwórczych eksperymentów, potężne centrum ruchu dysydenckiego poetów lat sześćdziesiątych ze Lwowa, odwiedzane przez wybitnych działaczy kultury ukraińskiej (L. Lewickiego, D. Pawłyczkę, I. Dracza, A. Horską, B. Horynіa, B. Stupkę, M. Petrenkę, L. Kostenko). Muzeum Teodozji Bryż czeka na współczesnego miłośnika sztuki, nieobojętnego rozmówcę-widza.