Музей-заповідник «Підгорецький замок»

Музей-заповідник «Підгорецький замок»

На шляху зі Львова у Броди, у селі Підгірці Золочівського району, на мальовничій Бродівській рівнині височіє Підгорецький замок – пам’ятка архітектури пізнього Ренесансу і бароко, перлина «Золотої підкови Львівщини», музейний підрозділ Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького. Уславлений і таємничий, дужий і камерно-витончений, архітектурний ансамбль Підгірців – з бастіонами, палацом, костелом св. Йосифа, заїжджим двором і парком – фундовано гетьманом великим коронним Станіславом Конєцпольським у 1635–1640 рр.

Осердя архітектурного комплексу – палац, початково двоповерховий, з триповерховими бічними павільйонами і вежею, зведено за проєктом венеційського архітектора Андреа дель Аква за участю французького інженера Гійома Левассера де Боплана. Концепцію відпочинкової резиденції «Марса після ратних подвигів» утілено в архітектурі та оздобленні споруди гетьманом коронним Станіславом Матеушом Жевуським у 1718–1728 рр. Свідченнями освіченого меценату – колекцією картин і військових трофеїв, архівом з раритетними документами, орієнтальним вистроєм інтер’єрів, театральними виставами і звуками оркестру – Підгірці сповнилися за часів магната й воєводи Вацлава Петра Жевуського у 1728–1760-х рр. У 1833–1865 рр. зусиллями магната і публіциста Леона Жевуського здійснено наукову музеєфікацію палацу, упорядкування колекцій, архівів та інвентаризацію малярських творів.

З початком Другої світової війни тодішній власник Підгірців князь Роман Владислав Сангушко евакуював більшу частину колекції, що стала основою мистецької збірки у Сан-Пауло (Бразилія). Нищівних втрат історико-архітектурний комплекс зазнав у воєнних лихоліттях й пожежі 1956 року. 1997 року Підгорецький замок увійшов до складу Львівської галереї мистецтв.

Й донині Підгорецький замок зберігає витончену ренесансну музичну гармонію, спонукаючи до довершення свого первинного образу – з Дзеркальною, Золотою, Жовтою, Зеленою, Кармазиновою, Лицарською залами, Мозаїчним і Китайським кабінетами, нині втраченою позолотою склепінь, різьбленими плафонами, настінними розписами, венеційськими дзеркалами, порцеляною, портретами фундаторів, копіями картин Рафаеля, Рубенса, Тіціана, Караваджо, баталіями Яна де Баана, полотнами Юрія Радивиловського, Гіацинта Олексинського, Луки Смуглевича, Августина Міриса й Шимона Чеховича – у сприйнятті допитливого мандрівника.

Museum-Reserve Pidhirtsi Castle

Pidhirtsi Castle is a monument of the late Renaissance and Baroque architecture, the pearl of the "Golden Horseshoe of Lviv Region", and a museum unit of Borys Voznytskyi Lviv National Art Gallery. It stands on the picturesque Brody plain on the way from Lviv to Brody, in the village of Pidhirtsi, Zolochiv district. The glorified and mysterious, mighty and at the same time intimately sophisticated architectural ensemble of Pidhirtsi with bastions, a castle, the church of St. Joseph, an inn, and a park was established by Grand Crown Hetman Stanislaw Koniecpolski between 1635 and 1640. 

The castle, originally a two-story structure with three-story side pavilions and a tower, is the heart of the architectural complex. It was built according to the design of Venetian architect Andrea del Acqua with the assistance of French engineer Guillaume Le Vasseur de Beauplan. During 1718–1728, Crown Hetman Stanislaw Mateusz Rzewuski could embody the concept of the resting residence "Mars After Military Feats" in the architecture and decoration of the building. Between 1728 and 1760, the time when the castle was owned by the magnate and voivode Waclaw Piotr Rzewuski, Pidhirtsi became a centre of educated patronage evidenced by a collection of paintings and military trophies, an archive with rare documents, oriental interior design, theatrical performances, and orchestral sounds. From 1833 to 1865, the castle was run by Leon   Rzewuski, the magnate and publicist, who managed to fulfil a scientific museumification of the castle, arrange collections and archives, and make an inventory of paintings.

With the outbreak of World War II, Prince Roman Wladyslaw Sanguszko, the then-owner of Pidhirtsi, evacuated the majority of the collection from the castle, which later formed the basis of the art collection in Sao Paulo (Brazil). The historical and architectural complex suffered devastating losses during the war and the fire of 1956. In 1997, Pidhirtsi Castle was transferred to the control of the Lviv Art Gallery.

To this day, Pidhirtsi Castle preserves the refined Renaissance harmony, encouraging the completion of its original image in the perception of an inquisitive traveller with the Mirror, Golden, Yellow, Green, Crimson and Knights Halls, Mosaic and Chinese Rooms, the now lost gilding of the vaults, carved plafonds, wall paintings, Venetian mirrors, porcelain, portraits of founders, copies after paintings by Raphael, Rubens, Titian and Caravaggio, battles scenes by Jan de Baen, canvases by Jerzy Radziwilowski, Hiacintus Olesinski, Lukasz Smuglewicz, Augustyn Mirys, and Szymon Czechowicz.

Muzeum-rezerwat „Zamek Podhorecki”

Po drodze ze Lwowa do Brodów, we wsi Podhorce rejonu złoczowskiego, na malowniczej Równinie Bródzkiej, wznosi się zamek Podhorecki – zabytek architektury późnego renesansu i baroko, perła „Złotej podkowy obwodu lwowskiego”, oddział Lwowskiej Narodowej Galerii Sztuk Pięknych imienia B. Woznyckiego. Słynny i tajemniczy, duży i kameralno-wytworny zespół architektoniczny Podhorce ‒ z bastionami, pałacem, kościołem św. Józefa z gospodą i parkiem – ufundowany przez hetmana wielkiego koronnego Stanisława Konieсpolskiego w latach 1635–1640.

Środkiem zespołu architektonicznego jest pałac, pierwotnie dwukondygnacyjny, z trzykondygnacyjnymi bocznymi pawilonami i wieżą, zbudowany według projektu weneckiego architekta Andrea dell’Aqua z udziałem francuskiego inżyniera Guillaume le Vasseur de Beauplan. Koncepcja rezydencji wypoczynkowej „Mars po wyczynach wojennych” została urzeczywistniona w architekturze i wystroju budowli przez hetmana wielkiego koronnego Stanisława Mateusza Rzewuskiego w latach 1718–1728. W latach 1728–1760, za czasów magnata i wojewody Wacława Piotra Rzewuskiego, Podhorce wypełniły się świadectwami wykształconego mecenasa – kolekcją obrazów i trofeów wojskowych, archiwum z rzadkimi dokumentami, orientalnym wystrojem wnętrz, przedstawieniami teatralnymi i dźwiękami orkiestry. W latach 1833‒1865 dzięki wysiłkom magnata i publicysty Leona Rzewuskiego, dokonano naukowej muzealizacji pałacu, uporządkowania kolekcji, archiwów i inwentaryzacji dzieł malarskich.

Wraz z wybuchem II wojny światowej ówczesny właściciel Podhorzec, książę Roman Władysław Sanguszko, wywiózł większą część zbiorów, która stała się podstawą kolekcji dzieł sztuki w Sao Paulo (Brazylia). Zespół historyczno-architektoniczny poniósł ogromne straty w czasie wojny i pożaru w 1956 roku. W 1997 roku zamek Podhorecki stał się częścią Lwowskiej Galerii Sztuki.

Do dziś zamek Podhorecki zachowuje wytworną renesansową harmonię muzyczną, zachęcając do doskonalenia swojego pierwotnego obrazu w percepcji dociekliwego podróżnika ‒ z Lustrzaną, Złotą, Żółtą, Zieloną, Karmazynową, Rycerską salami, Mozaikowym i Chińskim gabinetami, straconym już złoceniem sklepień, rzeźbionymi plafonami, malowidłami ściennymi, lustrami weneckimi, porcelaną, portretami założycieli, kopiami obrazów Rafaela, Rubensa, Tycjana, Caravaggio, bataliami Jan de Baena, płótnami Jerzy Radziwiłowskiego, Hiacynta Olesińskiego, Łukasza Smuglewicza, Augustyna Mirysa i Szymona Czechowicza.

في الطريق من مدينة لفيف إلى برودي، وفي قرية بيدهيرتسي بمحافظة زولتشيف، وبين السهول الخلابة
تقع قلعة بيدهوريتسكي، وهي نصب تذكاري يعود لأواخر عصر النهضة والعصر المعماري الباروكي.
يتبع المتحف لمعرض لفيف الوطني للفنون الذي يحمل اسم ب. غ. فوزنيتسكي، هذا المتحف يضم حصن
وقصر وكنيسة القديس بطرس مع ساحة وحديقة كبيرة، أسسها الهيتمان الأوكراني ستانيسلاف
كونيتسبولسكيش بين عامي 1635- 1640م.
قلب المجمع المعماري عبارة عن قصر مكون من طابقين مع أجنحة جانبية من ثلاثة طوابق وبرج، تم بناؤه
وفقا لتصميم المهندس المعماري من البندقية أندريا ديل أكوا، بمشاركة المهندس الفرنسي غيوم ليفاسور دي
بوبلان.
تم تجسيد مفهوم الهدوء في الهندسة المعمارية والديكور للمبنى من جانب الهيتمان المتوج ستانيسلاف
ماتيوس جيفوسكي بين عامي 1718- 1728م.
يحوي المبنى مجموعة من اللوحات والأوسمة العسكرية ووثائق نادرة، ويحمل التصميم الداخلي للمبنى
الطابع الشرقي الجميل.
ظهرت قرية بيدهيرتسي في عهد التاجر والحاكم فاتسلاف بيتر زيفسكي في الفترة بين عامي 1728-
1760م.
وبفضل جهود الإقطاعي ليون جيفوسكي في 1833- 1865م، تم تنفيذ المتحف العلمي للقصر وترتيب
المجموعات والمحفوظات وجرد اللوحات الفنية.
مع بداية الحرب العالمية الثانية قام مالك قصر بيدهوريتسكي آنذاك، الأمير رومان فلاديسلاف سانهوشكو
بإخلاء معظم التحف والمجموعات في القصر، والتي أصبحت فيما بعد اساس مجموعة فنية في مدينة سان
بولو في البرازيل.
لقد تعرض هذا المعلم التاريخي والمعماري لخسائر فادحة حلال الحرب، ولحريق عام 1956م، وفي العام
1997م أصحبت قلعة بيدهوريتسكي جزءا من معرض لفيف الوطني للفنون.
تحافظ قلعة بيدهوريتسكي حتى يومنا هذا على التناغم الموسيقي الراقي لعصر النهضة، مما يساعد على
استكمال صورته الأصلية، مع وجود المرآة وزخارف بألوان مذهبة وصفراء وخضراء وقرمزية، ووجود
قاعات الفرسان والفسيفساء والخزائن الصينية، والأسقف المنحوتة، واللوحات الجدارية، وصور المؤسسين
والخزف، ونسخ لوحات رفائيل، وروبنز، وتيتيان، وكارافاجيو، ومعارك جان دي بان، ولوحات قماشية
ليوري راديفيلوفسكي، وهياسينث أولكسينسكي، ولوكا سموغليفيتش، وأوغستين ميريس، وسيمون
تشيخوفيتش، وغيرها من اللوحات الرائعة.