Микола Федюк: «Силует у тіні»
(проблематика творчості, атрибуції та реставрації)
08 жовтня 2021 р., тривалість заходу 45–50 хв., поч. о 16:00
Локація: Музей модернізму
Доповідачі: Інна Дмитрук-Сорохтей
Олена Кіс-Федорук
На експозиції Музею модернізму після реставрації і тривалого перебування у фондах Львівської галереї мистецтв будуть представлені три роботи Миколи Федюка та їх звороти з нововідкритим живописом. На вас чекає розповідь реставраторів та науковців про цікавинки творчості художника, екскурс в його біографію, яка ввібрала в себе дух і пошуки мистецтва першої третини ХХ ст.
То хто ж такий Микола Федюк, у чому полягає феномен його творчості, чому ми про нього так мало знаємо та чому і досі є твори, які потребують додаткової атрибуції?
Микола Федюк народився 26 лютого 1885 року в селі Голубиця, що на Бродівщині, в селянській родині. Початкову освіту отримав у Бродівській та Львівській (1896–1907) гімназіях. Протягом року (1907–1908) відвідував юридичний факультет Львівського університету. Був приватним учителем дітей художника-імпресіоніста Тита Романчука. Від нього перейняв любов до мистецтва. Завдяки меценатству Митрополита Андрея Шептицького навчався у Мюнхенській академії мистецтв у П. Гальма (1910–1911), Краківській академії мистецтв у Ст. Дембіцького (1911), у Ю. Мегоффера (1912–1914). Під час навчання отримав грошову винагороду за досягнення. Згодом викладав рисунок та математику у гімназіях Снятина, Львова, Бродів, був професором латини у гімназії в Перемишлі. З 1934 року проживав у Винниках. Працював реставратором іконопису в Національному музеї у Львові. Після Другої світової війни викладав, а згодом завідував кафедрою графіки у Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва (1944–1950).
Досі творчість Миколи Федюка малодосліджена. Пожежа, яка сталася у помешканні 1969 року, знищила суттєву частину спадщини митця. Проте у ЛНГМ ім. Б.Г. Возницького зберігся архів художника, який містить чимало таємниць його життя.
Експериментатор-живописець, монументаліст, графік, мистецтвознавець, сором’язливий поліглот-інтелектуал, він, як художник і як викладач, істотно вплинув на розвиток львівського мистецького середовища середини XX століття, виховав цілу плеяду професійних митців, як-от: Карло Звіринський, Володимир Патик, Іван Катрушенко.
Українська мисткиня Ярослава Музика називала Миколу Федюка «силуетом у тіні» ‒ людиною, яка дуже багато зробила, але про яку мало знали. За життя художник виставлявся тільки у збірних виставках та практично не рекламував свою творчість. У Львові відбулися лише дві персональні виставки Миколи Федюка після його смерті: у 1975 році в Національному музеї імені Андрея Шептицького до 90-річчя від дня народження митця та у 1991 році у Львівській галереї мистецтв.
Майстер із повним правом посідає визначне місце в історії українського мистецтва XX ст. Привідкриваємо нові грані його творчості.