Я бачив Ангела в шматку мармуру
і різав камінь, поки не звільнив його
Мікеланджело Буонаротті
Мистецький проект «Ангели», який триває у Львівській національній галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького унікальний за своєю масштабністю виставковий проект, що об’єднав більше 40 музеїв та культурних інституцій України для роботи над однією темою – репрезентацією образу ангела у митецький та культурній традиції. Проект знаковий по енергетичному наповненню.
Ініціатором цього проекту стала відома в українському мистецькому просторі постать Павла Гудімова. Арт-куратор П. Гудімов зазначив, що в реалізації проекту «Ангели» його метою було по-особливому розкрити візуальний феномен ангелів, створивши своєрідну антологію, яку він сам назвав «виставка-книга». Базуючись на зазначеній історично-культурологічній ретроспективі актуальність цього проекту, полягає у створенні якісно нового підходу до опрацювання культурної спадщини шляхом універсалізації культурного феномену через демонстрацію єдиного репрезентативного поля – виставки, де зібрані більше 400 творів мистецтва, що відтворюють образ ангела у різних його вимірах. Унікальність Проекту полягає у відмові від традиційного музейного принципу споглядання на користь сучасних засад кураторської роботи з культурою, концептуальною основою яких, є інтерпретація її феноменів.
Одним з керівників команди проекту, є відомий культуролог, політолог Тарас Возняк, генеральний директор Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького, яка стала партнером – організатором у проекті «Ангели». Завдяки його ініціативам й активній участі у командній роботі в проекті було об’єднано експозиції творів світового та українського мистецтва в рамках єдиної теми й органічно інтегровано в сучасне українське мистецтво. Як наслідок спільної співпраці Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького і Арт-центру «Я Галерея», виставковий проект «Ангели» відображає унікальне середовище взаємодії світових культур і традицій, об’єднаних ангелами, що покликане акцентувати на важливості культурно-пізнавального та подієвого туризму країни.
Тема образу ангела у культурі постає не лише у вигляді впізнаваних релігійних символів, але й в секулярних репрезентаціях минулого і сучасного мистецтва.
Експозиція творів виставки складається з п'яти умовних тематичних блоків — «Крилаті», «Сюжети», «Архангели та ієрархії», «Культура» та «Ангели і люди». Команда проекту, немов митець епохи Відродження «відсікаючи все зайве» виставляє постать Ангела на огляд Глядачу, веде розмову з Глядачем, надаючи можливість збагнути, зрозуміти, пізнати, осягнути... Схилити голову...
З метою висвітлення актуальних культурних концептів проекту «Ангели» вдамося до побіжної інтерпретації деяких мистецьких творів з численної експозиції виставки.
Глядач починає розкривати для себе світ ангелів з символічної роботи 1917 року — першого аркуша «Української абетки» Георгія Нарбута з літерою «А». Цей твір відкриває антологію ангелів чи, за словами куратора, абетку від ангелів до янголів. Розділ «Крилаті» — про крилатих міфологічних персонажів: богів, напівбогів і істот, які марковані крилами, що пізніше стали символом ангелів. Тут є грифон зі Свірзького замку, Хронос, Ніке, Немезіда, муза, Пегас, амури, Танатос, Ікар. Представлені такі імена, як: Ф. Вердьє, В. Хогард, Д. Кунеш, М. Клінгер, А. Дюрер, Д. Молдованов, М. Приймаченко тощо.
Альбрехт Дюрер «Немезида» (1928 р.)
Гравюра «Немизида» присвячена зображенню античної богині правосуддя в образі оголеної крилатої жінки, яка стоячи на кулі ширяє над землею з атрибутами правосуддя. В одній руці жінка тримає дорогоцінний золотий фіал, а в іншій – кінську вуздечку, ці предмети символізують відмінності у долях людей різних соціальних станів. Скульптура втілює визначений філософський замисел, який виражається у її зовнішньому вигляді жінки-матері, що багато разів народжувала, у цей спосіб перетворившись у монументальний образ крилатої Богині-Долі.
Брати Брош «Амури, що бються за серце» (1770-х рр.)
Скульптурна група, що вважалася роботою майстерні ж-Б Пігаля, відома в найрізноманітніших варіантах мармуру різного розміру. Автори створили складану композицію, що передає передусім пружність дитячого тіла, красу кучерявого волосся, адже мармур не допускає надто широких мистецьких можливостей, оскільки обмежує варіативність просторових рішень. Мистецький шарм скульптури полягає в складній техніці виконання ліній та майстерності відтворення пухких дитячих тіл, водночас швидких та легких у русі й по-дитячому дещо незграбних Ерота та Антиерота.
«Сюжети» акцентують на релігійних історіях за участі ангелів (Благовіщення, Хрещення Ісуса Христа, Спас Нерукотворний, Молитва в Гетсиманському саду, сон Якова, моління про чашу). В основі цієї експозиції — іконографія, але представлено і сучасне мистецтво, і мистецтво XX століття, зокрема один із українських шедеврів — «Тераса» («Благовіщення») Олександра Мурашка.
О. Мурашко «Благовіщення» (1909 р.)
Унікальна робота для особливої експозиції.
Займає окреме місце в творчості художника. Більше полотен на релігійну тематику в творчості митця не було.
На полотні бачимо практично безтілесну постать дівчини (Архангел Гавриїл), огорнену океаном світла, яка несе Благу Вість Марії. Автору вдалося поєднати протилежно концептуально різні речі – видимий і не видимий світ. Подія світового значення передана по сімейному, затишно: Господь Отець передає вістку. Домінанта – жовто-синя, піднесена.
Третій тематичний блок «Архангели і Ангели» — інсталяція, незвичний ракурс погляду мисткині Альбіни Єлози на ієрархію небесну. Кольор, Світло, Звук, Прозорість. Все органічно переплетено. Композиційно органічно виставлено. Наштовхує Глядача на Переосмислення.
Варто відзначити такий компонент експозиції (вже не тло, фон, а рівноправний елемент), як музика, написана Святославом Луньовим спеціально для даного проекту. Виступає черговим зрізом, мазком, відтінком в баченні людському постаті Ангела.
Альбіна Ялоза. Єгудиїл. Корона. Із серії Архангели (2019 р.)
Єгудиїл (івр «хвала Божа») — один зі семи архангелів в традиції православ'я [1]. Це ім'я відомо лише за переданнями. В Біблії та в Євангелії воно не зустрічається. Він часто зображуєтся на іконах тримаючим корону та батіг. [2] Зображення на іконах: " Архангел Божий Єгудиїл зображується тримаючим в правій руці золотий вінець, як нагороду від Бога за корисну та благочестиву працю святим людям, а в лівій руці бич з трьох чорних шнурків з трьома кінцями, як кара грішним за лінивство до благочестивих труджень".
Єгудиїл — заступник і покровитель усіх, хто з пошаною, любовю відноситься до Праці. На долоні корона, символізує винагороду за ревність у духовних і не тількі напрацюваннях.
Художниця досить цікаво інтерпретувала атрибути архангелів, зокрема в поєднанні з вибранним кольором.
Четвертий блок «Культура» — це смаколик виставки. Рай для справжніх гурманів: Дюрер, Врубель, Новаківський, Сільваші, тощо. Радіус від початків древньої Еллади і до наших днів.
М. Врубель «Ангел з кадилом і зі свічкою» (1887 р.)
На шкіці переважають контраст ультрамарину з лимонно-жовтим і рожевими відтінками. Картина зображає образ Божого послання, що нагадує юнака з епохи барокко. Його неземна суть виражається в абстрактному погляді та різнокольоровому вбранні.
Відчуваєтьс потреба автора зрозуміти, осягнути Буття, місце людини на землі, її призначення. Синій колір — повітря, дух, нескінченність. Жовтий — світло, життя і самосвідомість. Колористика відповідна потребам художника.
О. Новаківський «Пробудження» (1914 р).
Символізм в творах О. Новаківського невідємний від творчості митця. Алегорії, метафори, алюзії пронизують полотна, наповнюють їх особливим звучанням. Дівчина — ангел (Україна) прокидається, потягуючись. Юне тіло, наповнене енергією готове до лету, крила починають розпрямлятися. Символічно, що процес пробудження відбувається на фоні розпяття: хрест — символ страждань, смерті і Воскресіння.
О. Кондаков «Повсякденне життя богів»: колажі. (2015 р.)
Сучасний світ, в якому є місце античним богам, ангелам. Вони поруч з людьми, які інколи їх не бачуть...
Присутній гумор, елемент іронії, сарказму. Підкреслюється людська природа, яка з плином часу не зазнає змін.
Франсуа Буше, "Амури"
Картина «Амури»виконана в легкому і повітряному стилі, її лінії вирізняються м’якістю та округлістю, зображення вирізняє яскравість фарб та наявність улюбленого колористичного поєднання художника, що включає ніжно золотисяті, світло рожеві та голубі тони. На картині два рожевощокі амури між хмарами. Всі лінії, форми та барви картини наповнені виточенністю та красою. Автор ретельно прописав структуру тканини, зробивши зображення надзвичайно реалістичним. Завдяки техніці митця нагота амурів дозволяє погляду глядачів потрапити у пастку насолоди ніжністю фарб та витонченості ліній. Рококо...
В п'ятому тематичному блоці Глядач має змогу досліджувати та оцінювати постаті ангелів в сучасній інтерпретації: комікси, фентезі, інсталяції тощо.
Є різні шляхи, якими до митців приходить Натхнення.
Пітер Морбахер. Разіель — ангел таємниць. 2015 р.
П. Морбахер вперше ,,прочитав” імена ангелів в себе в голові. Як наслідок, виник проект ,,Angelarium” — сюрреалістичний погляд на ангельських Істот.
Образ втілений автором на картині викликає дещо суперечливі відчуття та думки. З одного боку провокуючи агресивність та жорсткість, а з іншого націлюючи Глядача на відчуття простору, всесвіту. Крилата істота зображена на картині — живий Ангел, що акумулює вир космічної енергії. Автору вдалося передати Вихор почуттів, відчуттів через засоби художньої фантасмагорії.
Пінзель «Ангел»
Окремо хотілось б відмітити вплив (не прямий) великого Мікельанджело Буонаротті у роботах Георга Пінзеля. Можна побачити в пластиці і ,, … вловлену моральну і сексуальну двозначність усмішки атлета - підлітка ,,Давида” Донателло та хлопчика - мужчини ,,Давида” Мікельанджело”. Скульптор зумів з властивим тільки йому стилем, передати весь емоційний Світ, який супроводжує Людину на її земному шляху. Чого лиш варті ,, … хоча б обличчя ангелів Пінзеля – з одного боку блаженний усміх, а з іншого – вишкірена личина”.
Гіпертрофія Пінзеля є спробою подолання духовної хвороби, яка вразила усе XVIII століття – меланхолії як безвір’я. Мабуть іронія, яка піднімається до вершин абсолютної щирості, якій ніхто у цинічні часи не вірить. «Ангел» набуває нового, музейного ,,статусу”: втрачають свою сакральну атмосферу і стають культурною спадщиною. Це були перші нотки формування того, що пізніше називатимуть Львівською школою скульптури. У результаті такої співпраці в фундованому Миколаєм Потоцьким костелі постали експресивні та динамічні фігури ангелів і святих. Їх було виконано для головного і бічних вівтарів храму. Мова йде про біля двадцяти одиниць скульптур, аналогів яким практично не існує.
Виставковий проект «Ангели» визначивши діапазон візуального дослідження ангелів від іконографії до масової культури, імплементує у культурний дискурс особливу ціннісну реальність параметрів людського буття, а також через смислове навантаження запропонованих естетичних симулякрів виводить на певні вияви духовної культури кожного українця. Така місія є особливо важливою та актуальною в сьогоденні, оскільки у сучасному споживацькому суспільстві дає поштовх до самопізнання, послуговуючись мистецькою символікою.
Підсумовуючи: тема виставки вдало вибрана, розкрита всебічно. Актуальна, як для пересічної людини, так і для людської спільноті (Добро і Зло). Пропрацьована грунтовно (супровідний текст до експонатів базується на професійній основі).
Ця актуальна мистецька подія заслуговує на увагу передусім через те, що здатна наблизити глядача до увиразнення персональних інтерпретацій буття Людини в усіх його багатовимірних проявах, допомагати людині гармонізувати її практичне й духовне життя, надавати йому вимірних форм, спрямовувати почуттєво-емоційний заряд у русло творчості, Відродження.
© Тарас Косович, мистецтвознавець