Палац Лозинського | Львівська національна галерея мистецтв імені Б.Г. Возницького

Інформація

Робочий час:

У грудні відкриті для огляду виставкові зали першого поверху

П’ятниця – Субота – Неділя

11:00 – 17:00

Каса до 16:30

Квитки:

Вартість квитків на перший поверх виставкових залів:

- для дорослих: 150 грн

- для дітей і пенсіонерів: 50 грн

- для студентів: 80 грн

Вартість сімейних квитків:

- 1 дорослий + 1 або 2 дитини: 200 грн

- 2 дорослих + 1 або 2 дитини: 350 грн

Адреса:

79000 м. Львів, вул. В.Стефаника, 3

Телефон:

Каса: +38 098 959 40 97

Палац Лозинського – музейний підрозділ Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького, де експонується одна з найбільших у Східній і Центральній Європі збірок європейського та українського мистецтва ХІХ – ХХІ ст.

Будинок, де нині знаходиться колекція, зведено у 1872–1873 рр. у стилі історизму за проєктом архітектора Філіпа Покутинського (1829–1879) як палац-маєток для графині Ізабелли Дідушицької. Герб Сас роду Дідушицьких у вигляді барельєфу досі можна бачити на фасаді споруди, декорованому з використанням мотивів італійського неоренесансну.

Внутрішнє оздоблення приміщень у 1895–1896 рр. виконав львівський скульптор Броніслав Мар’ян Солтис (1869–1942) на замовлення нового власника палацу, знаного львівського історика, колекціонера, мистецтвознавця Владислава Лозинського (1843–1913), який придбав будинок у 1894 р. Через рік після смерті власника, навесні 1914 р., споруду і частину його колекції викупив магістрат. Саме тоді Міська галерея отримала власне приміщення, якого не мала від часу офіційного заснування 14 лютого 1907 р. У зав’язку мистецьку колекцію Галереї сформувала частина збірки Музею князів Любомирських, що належав до структури Національного інституту імені Оссолінських й функціонував з 1823 р. Згодом збірку доповнили колекції Яна Яковича, Болеслава Ожеховича, Дідушицьких, Голуховських, Баваровських, Пінінських та інших.

Сьогодні у 23-х залах нової постійної експозиції, відкритої на початку 2021 р., на другому поверсі Палацу Лозинського, у розмаїтті стилів, напрямів, шкіл, від ампіру до романтизму, академізму, імпресіонізму, символізму, модерну, модернізму, представлені кращі твори європейського мистецтва ХIХ – ХХІ ст. Окрасою колекції стали полотна Яна Матейка, Яцека Мальчевського, Генрика Семирадського, Олекси Новаківського, Івана Труша, Михайла Бойчука та його учнів, Романа і Марґіт Сельських, інших визначних європейських та українських митців.

На першому поверсі палацу відбуваються тимчасові виставки творів сучасних українських та європейських художників і тематичні виставки зі збірки Галереї. Численна і різноманітна, колекція продовжує своє життя і суголосить сьогоденню: новими творчими іменами й у глядацькому сприйнятті.

Прослухати аудіогід про Музей ви зможете за посиланням: https://podcasters.spotify.com/pod/show/megogo-audio03

https://podcasters.spotify.com/pod/show/megogo-audio03/embed

Lozіnski Palace

Lozinski Palace, a museum branch of Borys Voznytskyi Lviv National Art Gallery, exhibits one of the largest collections of European and Ukrainian art of the 19th–21st centuries in Eastern and Central Europe.

Originally, the building designed by the architect Filip Pokutynski (1829–1879), served as a palace estate for Countess Izabella Dzieduszycka. It was built in the Historicist style in 1872–1873. The Sas coat of arms of the Dzieduszycki family can still be seen as a bas-relief on the building's facade decorated with Italian Neo-Renaissance motifs.

Wladyslaw Lozinski (1843–1913), a well-known Lviv historian, collector, and art historian, purchased the house in 1894. At his request, in 1895–1896, Bronislaw Marian Soltys (1869–1942), a sculptor from Lviv, decorated the interior premises. In spring 1914, a year after Wladyslaw Lozinski’s death, the building and part of his collection were bought by a magistrate. As a result, the City Gallery finally got its own premises, which it has not had since its official founding on February 14, 1907.

Initially, the Gallery's art collection consisted of a part of the exhibits from the Museum of Lubomіrski Princes, which began its work in 1823 and belonged to the Ossolinskі National Institute. The collections of Jan Jakowіcz, Boleslaw Orzechowicz, as well as the Dzieduszycki, the Goluchowski, the Baworowski, the Pininskі families and others were added over time.

Nowadays, the best works of European art of the 19th–21st centuries are presented in 23 halls on the first floor of Lozinski Palace. They can be seen in a new permanent exhibition opened in early 2021. Visitors may experience a wide range of artistic styles, movements, and schools, including Empire style, Romanticism, Academism, Impressionism, Symbolism, Art Nouveau, and modernism. The paintings by Jan Matejko, Jacek Malczewski, Henryk Siemiradzki, as well as Oleksa Novakіvskyi, Ivan Trush, Mykhailo Boichuk and his students, Roman and Margit Selski, and other prominent European and Ukrainian artists became the highlights of the collection.

Temporary exhibitions of works by contemporary Ukrainian and European artists as well as thematic exhibitions from the Gallery's collection are held on the ground floor of the palace. The numerous and diverse collection continues its life and corresponds to the present with the new creative names and the audience's perception.

Pałac Łozińskiego

Pałac Łozińskiego to oddział Lwowskiej Narodowej Galerii Sztuk Pięknych imienia B. Woznyckiego. W jego zbiorach znajduje się jedna z największych w Europie Środkowo-Wschodniej kolekcja sztuki europejskiej i ukraińskiej XIX – XXI wieku.

Budynek, w którym obecnie znajduje się kolekcja, został wzniesiony w latach 1872‒1873 w stylu historyzmu według projektu architekta Filipa Pokutyńskiego (1829‒1879) jako pałac-majątek dla hrabiny Izabeli Dzieduszyckiej. Herb Sas rodu Dzieduszyckich w formie płaskorzeźby można do dziś zobaczyć na fasadzie budynku, ozdobionej z wykorzystaniem motywów włoskiego neorenesansu.

Wystrój wnętrz w latach 1895‒1896 wykonał lwowski rzeźbiarz Bronisław Marian Sołtys (1869‒1942) na zlecenie nowego właściciela pałacu, znanego lwowskiego historyka, kolekcjonera, historyka sztuki Władysława Łozińskiego (1843‒1913), który nabył dom w 1894 roku. Rok po śmierci właściciela, wiosną 1914 roku, budynek i część jego kolekcji wykupił magistrat. Wtedy właśnie Miejska Galeria zyskała własne pomieszczenie, którego nie miała od czasu oficjalnego powstania 14 lutego 1907 roku. W związku z tym kolekcję artystyczną Galerii uformowała część zbiorów Muzeum Książąt Lubomirskich, które należało do struktury Narodowego Instytutu imienia Ossolińskich i funkcjonowało od 1823 roku. Z czasem kolekcję uzupełniły zbiory Jana Jakowicza, Bolesława Orzechowicza, Dzieduszyckich, Gołuchowskich, Baworowskich, Pinińskich i innych.

Obecnie w 23 salach nowej stałej ekspozycji, otwartej na początku 2021 roku, na drugim poziomie Pałacu Łozińskiego, w różnorodności stylów, kierunków, szkół, od stylu empire do romantyzmu, akademizmu, impresjonizmu, symbolizmu, modernizmu, prezentowane są najlepsze dzieła sztuki europejskiej XIX ‒ XXI wieku. Ozdobą kolekcji są płótna Jana Matejki, Jacka Malczewskiego, Henryka Siemiradzkiego, Ołeksy Nowakowskiego, Iwana Trusza, Mychajła Bojczuka i jego uczniów, Romana i Margit Selskich, innych wybitnych europejskich i ukraińskich artystów.

Na pierwszej kondygnacji pałacu odbywają się czasowe wystawy dzieł współczesnych ukraińskich i europejskich artystów oraz tematyczne wystawy ze zbiorów Galerii. Liczba i różnorodność kolekcji kontynuuje swoje życie i jest zgodna z teraźniejszością: nowymi kreatywnymi nazwiskami i w odbiorze publicznym.

Można posłuchać audioprzewodnika o muzeum pod następującym linkiem:

https://podcasters.spotify.com/pod/show/megogo-audio03/embed