Поділився тоді зі мною:
«Є таке прислів’я: так добре, як у Бога за пазухою!
А я назву цю картину «У діда за пазухою».
І тішився, що так вдало передав у назві те, що відчував.
Зі спогадів Марії Грегорійчук про батька
З 6 вересня по 31 жовтня 2019 року у Золочівському замку експонуватиметься виставка живопису Петра Грегорійчука, приурочена до 105-річчя з дня народження митця.
Його творчість вирізняється особливою колористичною палітрою й орієнтована на західно-європейські традиції.
Петро Грегорійчук працював у галузі станкового живопису, графіки, а також у царині монументально-декоративного мистецтва та дерев’яної скульптури. Малював портрети, пейзажі, натюрморти, жанрово-тематичні картини. Загалом створив сотні живописних полотен, тисячі зарисовок і ескізів.
Картини митця зберігаються у багатьох музеях та приватних колекціях, а твори монументального розпису та декоративні панно оздоблюють міста України та світу.
1985 Петро Грегорійчук подарував Львівській картинній галереї (тепер Львівській національній галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького) 97 робіт, частина з яких представлена на цій виставці.
Виставка: 6 вересня – 31 жовтня 2019
Вернісаж: 6 вересня о 15:00
Куратор: Марія Кащій
Адреса: м. Золочів, вул. Тернопільська, 5
Петро Грегорійчук (1 жовтня 1914 – 24 травня 1990) народився у сім’ї пічника і столяра Никифора. Дитинство майбутнього художника проходило в атмосфері християнського виховання. Його мистецький талант проявився ще у місцевій початковій школі, а пізніше – у Державній школі дерев’яного промислу у Коломиї, де навчився різьбити дерев’яні скульптури.
1932 – Петро Грегорійчук розпочав навчання у Державній школі прикладного і декоративного мистецтва у Кракові на факультеті монументального живопису. Член українського Об’єднання Образотворчих Мистців «Зарево».
1938 – продовжив навчатися в Академії образотворчих мистецтв у Варшаві на факультеті живопису.
1939 – працював учителем малювання та креслення у Снятинській гімназії.
1941 – оселився у Львові, де жив та працював понад пів століття і здобув визнання.
1942–1944 – член Спілки Праці Українських Образотворчих Мистців.
1955–1963 – відповідальний секретар львівської організації Спілки художників УРСР за головування скульптора Якова Чайки. Організував студію рисунку натури при спілці.
1958–1976 – голова бюро живописної секції та секції монументального живопису при спілці.