Музей - заповідник "Жовківський замок"

Жовківський замок був збудований архітектором Павлом Щасливим на замовлення гетьмана Станіслава Жолкевського у 1594-1605 роках. На початку свого існування замок знав родину гетьмана Богдана Хмельницького, а в другій половині XVII століття був резиденцією короля Яна III Собеського, пам'ятає послів і коронованих осіб з усієї Європи. Замок є найбільшою спорудою Жовкви. Чотири триярусні наріжні фланкуючі вежі та чотири двоповерхові корпуси по периметру з'єднані між собою закритими бойовими галереями. Усередині замку влаштовано велике внутрішнє подвір'я, а в торцях корпусів біля наріжних веж - малі дворики. У глибині подвір'я, навпроти в'їзду, розташовано палацовий корпус з двоярусною відкритою галереєю. Два малих дворики при палацовому корпусі відділені від головного подвір'я високими стінами. В'їзна брама з чотириярусною надбрамною вежею розташована по осі замку; до неї від Ринку вела насипна гребля та дерев'яний міст через широкий мурований оборонний рів з водою. Частина моста була звідною і нею закривали браму замку. Спочатку замок мав досить суворі зовнішні форми. Найбільшого розквіту замок досяг за панування Яна III Собеського, який 1674 року перетворив замок на багату королівську резиденцію (архітектори П. Бебер, А. Лоцці). Біля замку Яном Собеським були закладені чудові паркові ансамблі.

З 1740 року Жовква стала власністю родини магнатів Радзивіллів. Замок було перебудовано і він втратив оборонний характер. Занепад будівлі розпочався за австрійських часів, коли 1787 року його продали на аукціоні. Останній власник Артур Глодовський довів будівлю до руйнації. Під час Першої світової війни російські війська в 1915 році спалили залишки замку. Упродовж 1923-1931 років коштом польського уряду замок було частково відбудовано та накрито новими дахами. Після Другої світової війни приміщення пристосували для проживання людей. У такому стані він дійшов до наших днів. В даний час будівля замку частково музеєфікована.

Церква Святої Трійці

Церква Святої Трійці збудована на кошти парафіян та королевича Костянтина Собєського в 1720 році на місці згорілої церкви, відомої ще з 1601 року. Церква дерев’яна, тризрубна, з мурованою добудовою - ризницею. Зруби перекриті трьома шоломовидними банями на восьмериках, завершені сигнатурами і хрестами. Пропорції будівлі ґрунтуються на ренесансних зразках, є дуже гармонійними. Храм галицького типу. Церква внесена в Список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Всередині церкви стіни вівтаря прикрашені поліхромним живописом XVIIІ ст. В 1728 році в храмі встановлено іконостас, який має близько 50 ікон, що розміщені у 5 ярусів. Це роботи жовківських майстрів кола найвидатнішого українського художника кінця ХVІІ ст. Івана Рутковича. Декоративну ажурну різьбу іконостаса, як припускають мистецтвознавці, виконав славетний жовківський різьбяр Ігнатій Стобенський. Іконостас є визначною пам’яткою мистецтва початку XVIII ст., в якому  втілені висока культура й майстерність, традиції різьбярів і малярів Жовківської школи майстрів живопису та різьби.

Комплекс колишнього Домініканського монастиря

Мурований костел монастиря збудували на місці цвинтарної каплиці Діви Марії протягом 1653-1655 років на кошти Теофіли Собеської як усипальницю для її сина Марка Собеського - брата польського короля Яна III Собеського. Згодом тут було поховано і саму Софію Теофілу Даниловичівну Собеську. Костел у плані хрестовий, тринавний. Разом із костелом було закладено дерев'яний монастир оо. Домініканів. Будівництво мурованого монастиря розпочалося 1751 року. Монастир межував із оборонними мурами міста. На його території збереглися залишки монастирського саду, фрагменти цоколя дзвіниці 1873 року, а також найбільші фрагменти колишніх міських фортифікацій Жовкви. У 1903-1927 роках інтер'єр костьолу було розписано малярем К. Політинським. Перед Другою світовою війною в соборі перебувала чудотворна ікона Богородиці, яка нині зберігається у Варшаві. Від давньої оздоби храму майже нічого не залишилось. В інтер'єрі храму збереглися надгробки Теофіли та Марка Собеських, які відреставровані за кошти польських колег.  Сьогодні це храм Святого великомученика Йосафата (Української Греко-Католицької Церкви), а в монастирі міститься Жовківсько-Сокальське єпархіальне управління УГКЦ.

Звіринецька брама

Отримала назву від звіринця, закладеного поблизу замку Жолкевськими. Це єдина з міських брам Жовкви, що дійшла до наших часів в автентичному стані. У верхньому її ярусі було влаштовано приміщення для варти. Реконструйована декілька разів – спочатку наприкінці 18 ст. в зв’язку з втратою оборонними спорудами міста міліарних функцій та на початку 20 ст. остаточно набула класицистичних рис. Розмір пам’ятки – 9,5 х 7,5 метрів, споруджена з цегли, з центральним арковим проїздом. Брама декорована рустами, тимпанами, акротеріями. Вхід до надбрамного приміщення дерев’яними сходами з галереї при оборонному мурі. Сьогодні не використовується.

Глинська брама  

Глинська брама розміщена у південно-західному пряслі міських укріплень на шляху до Замостя і Кракова. Всі в’їзні брами були забезпечені звідними мостами і, частково, вартівнями у рівні верхніх ярусів над проходами. У 1964 році цю браму було розібрано радянськими військами, оскільки вона заважала проїзду військової техніки. Споруду відновлено у 1990 році стараннями Товариства пам'яток культури. Браму завершено фронтонами, на яких зображено із заходу герб Станіслава Жолкєвського - «Любич», із сходу герб короля Яна III Собєського - «Яніна» та акротеріями у вигляді кам'яних погрудь лицарів у шоломах.

Синагога

Історія жовківської синагоги започаткована в 1600 році. На місці теперішньої синагоги була збудована перша дерев’яна. В наступних десятиліттях нові власники Жовкви неодноразово давали дозвіл на будівництво мурованої синагоги, але до її будівництва дійшли аж у 1687 р., коли дерев’яна згоріла в черговій пожежі міста. Тоді вже король Ян ІІІ Собєський подарував єврейській громаді камінь з королівських каменоломень і позичив 800 злотих. Збудована синагога протягом 1692-1700 років. В будівництві синагоги брав участь королівський архітектор Петро Бебер. Розташування синагоги поруч оборонного муру та міської брами зумовило її оборонний характер (товсті стіни, високо розташовані вікна, оборонні галереї і бійниці під дахом). Інтер’єр молитовного залу прикрашає аркатурний фриз із 12 невеликих арок на кожній стіні, з оригінальними поліхромними розписами та написами із Святого письма (частково збереженими). На східній стіні зберігся багатий ліпний декор вівтарної ніші. З кожної сторони фасаду знаходиться по три віконних прорізи на висоті другого поверху, високий парапет, прикрашений глухим аркатурним поясом з бійницями, який закриває конструкцію даху і оборонної галереї, парапет завершується аттиком з вежечками на кутах, який зберігся тільки з західного боку. З західного боку зберігся білокам’яний портал входу в молитовний зал. У XVIII ст. до синагоги добудована західна двоповерхова і південна одноповерхова прибудова та контрфорси.   Під час Другої світової війни в червні 1941 р. німецькі війська підірвали синагогу, внаслідок чого були знищені перекриття та інтер’єр храму. В 1955-56 р. синагога частково відновлена.

Синагога належить до числа найбільших синагог в Європі, вважається одним з найкрасивіших єврейських ренесансних храмів, є видатною пам’яткою оборонного будівництва XVII ст. В 1999 році жовківська синагога включена в перелік 100 світових пам’яток, які знаходяться в загрозливому стані (програма Фонду Світових Пам’яток, Нью Йорк).

Museum-Reserve Zhovkva Castle

Zhovkva, the former royal residence and a bright example of the "ideal" town, lies on the northern slope of Roztochchia hills, at the foot of Mount Harai, near Lviv. It was founded in 1595 by Stanislaw Zolkiewski, Hetman of the Polish-Lithuanian Commonwealth, and built according to the principles of ideal towns of European Renaissance by Italian architects. For centuries, it served as a hometown not only for the native Ukrainian population but also for Poles, Germans, Jews, and other nationalities.

In October 2020, six objects of Zhovkva Historical and Architectural Reserve became a museum unit of Borys Voznytskyi Lviv National Art Gallery.

Zhovkva Сastle is the main object of the historical town centre. It was built at the request of Hetman Stanislaw Zolkiewski on the southern side of the central town square between 1594 and 1605. Created by the architect Pawel Szczesliwy, the mighty castle consisted of several buildings, the square citadel with four towers at the corners, defensive walls with loopholes, and external earthen fortifications. It served as a residence of four honourable families of the city's owners. In the second half of the 17th century, it was a family seat of Jan III Sobieski, King of the Polish-Lithuanian Commonwealth. The two-terraced royal park adjoined the castle from the south. Its flower beds were planted in the shape of the coats of arms of the Zolkiewski, Danilowicz, Sobieski, and Radziwill families.

Opened in September 2021, the exhibition "Sacrum and Profanum in the Culture of the 17th–19th Centuries" forms the core of the modern exposition of the castle. It includes over 200 works of painting and sculpture, as well as furniture, ceramics, and artistic fabrics. The exhibition presents a versatile idea of the worldview principles of the era, the combination of the "sacred" and "secular" in it, the evolution of artistic styles, and the phenomenon of foundation and patronage. Also, it outlines the histories of well-known noble families interlaced in the town chronicle of Zhovkva and reflected in the artistic culture.

So, in the enfilade halls, there are works of art dedicated to Stanislaw Zolkiewski and King Jan III Sobieski, as well as the representatives of the Radziwill family and the last owners of the city. The "Castrum Doloris" hall visualizes the idea of Thanatos in the culture of that time.

Sacred monuments of the Western and Eastern branches of Christianity, particularly the works by Jerzy Siemiginowski-Szymonowicz, Ivan Rutkovуch, Yov Kondzelevуch, Vasyl Petranovуch, and Fedіr Senkovуch, as well as the examples of Rybotychi iconography, occupy a prominent place in the exposition.

The interiors of 18th-century magnate residences recreate the everyday life of the castle owners, whereas the apprehension of personality is represented by portrait images, particularly by the so-called "Sarmatian portraits".

The highlight of the exposition are the paintings by the famous Baroque artist Szymon Czechowicz, who created them for Pidhirtsi Castle in the second half of the 18th century.

Zhovkva Castle has been through a lot in its history. However, splendid and grand, it affirms centuries of wisdom and the aesthetic harmony in the art that has developed over time.